Плоскостопість є одним із найпоширеніших захворювань опорно-рухового апарату. За даними вчених на плоскостопість страждають більше 60% всього населення землі, а за деякими данними – до 70-80%. Дослідження, проведені вченими у різні роки, виявили плоскостопість у 20-30% обстежених дітей. За статистикою у 6-7-річних дітей плоскостопість спостерігається 7-8% випадків.

Отже, всі діти народжуються з плоскою стопою, але коли дитина починає вставати, а потім ходити, навантажуючи стопу все більше і більше, у неї правильно формуються всі елементи стопи. Після 6 років дитина при бігу починає ставити стопу з носка, формуються більш правильні елементи ходьби. Після 7-8 років сила м’язів та витривалість підвищуються. До 10 років будова стопи формується та наближається до будови стопи у дорослих.

Знижений м’язовий тонус ніжок (при супутній неврологічній патології, рахіті та ін), надмірна рухливість у гомілковостопному суглобі (що нерідко спостерігається через проведення непрофесійного масажу), п’ятково-вальгусна установка стоп – це ті ознаки, які мають насторожити фахівця та батьків. Завдання лікаря-ортопеда в цей період життя дитини полягає в тому, щоб вчасно визначити, чи є тенденція до формування плоскостопості чи ні. Тому відвідування ортопеда до року, коли дитина починає ходити, є дуже важливим.

Два види одного захворювання.

Існують два види плоскостопості: фізіологічне та статичне.

Фізіологічна плоскостопість проявляється у дітей віком до 3-х років. Це пов’язано з тим, що дитяча стопа має свої характерні риси. Вона не є точною, лише зменшеною копією дорослої стопи. Кістковий апарат малюків ще не зміцнів, та має частково хрящову структуру, м’язи і зв’язки ще слабкі і схильні до розтягування. Крім того, стопи дитини до 3-х років здаються плоскими, тому що виїмку склепіння заповнює м’яка жирова «подушечка», яка маскує правильну кісткову основу. Таким чином, ця форма плоскостопості не патологічна і лікування не вимагає, тому що склепіння стопи при правильному розвитку нормалізується самостійно до 5-6 років життя дитини.

Статична плоскостопість розвивається найчастіше. Причинами утворення статичної плоскостопості є: зв’язково-м’язова недостатність, що виникає при тривалому фізичному навантаженні, вроджена слабкість зв’язок, раннє вставання дитини на ноги, збільшення маси тіла протягом короткого відрізка часу, незручне взуття, тривале перебування у статичному положенні. Перші роки життя малюка є найбільш сприятливими для лікування статичної плоскостопості масажем та лікувальною гімнастикою. Багато фахівців вважають, що порушення м’язового тонусу є небезпечним та потребує лікування.

Ступені плоскостопості

Розрізняють три ступеня плоскостопості в залежності від розміру кута склепіння стопи. Оскільки у людини два склепіння у стопі, поздовжнє та поперечне, то виділяють відповідно два види ступенів даного захворювання: поздовжня та поперечна плоскостопість.

Кожен вид плоскостопості має свої характерні особливості, але все ж таки можна виділити деякі загальні риси в обох видах недуга.

1 ступінь плоскостопості – зазвичай називають слабовираженою плоскостопістю. У цей час захворювання більш нагадує просто косметичний дефект.

2 ступінь – переміжна або помірно виражена плоскостопість – як правило, характеризується змінами, котрі помітні неозброєним оком. Захворювання набирає сили, і людина починає відчувати біль в стопі, гомілкостопі. При цьому змінюється хода, утворюється деяка клишоногість чи важка хода.

3 ступінь – або виражена плоскостопість це повна деформація стопи. Призводить це до порушення роботи опорно-рухового апарату, можуть розвиватися сколіоз, остеохондроз, артрози або навіть грижі міжхребцевого диска. Болі стають сильнішими, людина зазнає труднощів при ходьбі, а про заняття спортом на цій стадії можна забути.

Це були спільні риси обох видів плоскостопості, а тепер детально про кожний вид захворювання.

Поздовжня плоскостопість та її ступені

При поздовжній плоскостопості поздовжнє склепіння стає плоским, а стопа торкається підлоги практично всією своєю поверхнею. Довжина стопи при цьому трохи збільшується. Поздовжня плоскостопість зустрічається, як правило, у молодих жінок з надмірною вагою, а також у людей, робота котрих потребує постійної статичної напруги (продавці, бухгалтери, секретарі). Чим більша вага людини, тим більше навантаження на стопи.

Перший ступінь зазвичай не турбує людину, за винятком втоми в ногах та больових відчуттях в стопах при фізичному навантаженні. Другий ступінь турбує болями в ногах, що посилюються, складністю при підборі взуття при подборе обуви. Третій ступінь поздовжньої плоскостопості викликає постійні болі у ступнях, гомілці і навіть у  спині, а підбір взуття на цій стадії не просто ускладнений, а іноді навіть зовсім неможливий.

Ступені поперечної плоскостопості

При цьому виді плоскостопості стає плоским поперечне склепіння стопи, а її довжина трохи зменшується. Пальці стопи змінюються в молоткоподібну форму, а великий палець відхиляються від інших. Поперечна плоскостопість характерна в основному для жінок віком 30-50 років. При цьому спостерігаються  також так наз. «натоптиші» і «кісточка» (розростання кістки на пальці ноги).

Перший ступінь поперечної плоскостопості зазвичай проявляеється в періодичних болях в стопах, особливо у передній частині. Другий ступінь приносить болі, локалізовані під голівками середніх плюсневих кісток. Третій ступінь дає про себе знати постійними і сильними болями під голівками плюсневых костей, там же, як правило, формуються значні натоптиші.

Такі ознаки захворювання позначаються на способі життя людини. Оскільки вона не може довго ходити, стояти на місці. Починаються складнощі з підбором взуття.  Жінки не можуть більше носити високі підбори. У 2-му ступені патології болі з прогресуванням поширюються до області стегон, тазостегнових суглобів. У юнаків та дівчат може формуватися викривлення хребта – сколіоз, через що починає боліти спина.

Окрім болі, присутні симптоми втоми, тяжкості в ногах. Нерідко набрякає область гомілкостопи і склепіннь стоп, причому, характерна набряклість ввечері після навантаження. З прогресуванням хвороби можуть з’явитися ознаки судом ікроножних м’язах, змінюється тип ходи, виникає клишоногість.

На що скаржиться малюк при плоскостопості? Болі в стопі при ходьбі, при бігу, болі в гомілці, в колінних суглобах, стегні, хребті. Хода втрачає пластичність, плавність та легкість, нерідко порушується постава. Деякі діти не можуть чітко визначити, де саме вони відчувають дискомфорт чи біль, тому не скаржаться, а просто віддають перевагу менш рухливим іграм.

Особливо несприятлива плоско-вальгусна установка стопи віком 1-1,5 років. У цьому випадку основною діагностичною ознакою є відхилення п’яти назовні від поздовжньої осі гомілки.

Для профілактики плоскостопості дуже важливим є носіння правильно підібраного взуття. Не дозволяйте носити взуття іншої дитини. Внутрішній край взуття повинен бути прямим, щоб перший палець стопи не відводився всередину, каблук не більше 1-2 см для дітей віком до 2 років, не більше 3-4 см від 3 років. Велике значення приділяється носінню ортопедичних устілок, як серійних – у легких випадках плоскостопості, так і індивідуально виготовлених – при важких деформаціях. Взуття має бути досить просторим і глибоким. Пам’ятайте, що занадто вузьке, тісне, жорстке взуття може зменшити або звести нанівець ефект ортопедичних супінаторів і навіть спричинити пошкодження стопи.

Не квапте малюка вставати на ноги і робити перші кроки, він сам повинен бути готовим до цього важливого етапу, обмежуйте тривале стояння малюків. Лікування плоскостопості є комплексним, важливими компонентами якого є фізичні вправи, ЛФК, загартовування, руховий та гігієнічний режими. У профілактиці важливі регулярність, правильний вибір взуття, корисна ходьба босоніж по нерівній поверхні, катання на лижах, плавання.

Існує безліч фізичних вправ, спрямованих на лікування плоскостопості. Для ефективності занять важливим є зацікавленість дітей у виконанні цього комплексу вправ. Але як зацікавити дитину? Перетворіть гімнастику на гру. Сюжетні ігри та заняття сприяють задоволенню творчої уяви дітей. Придумайте ігри з елементами таємничості, несподіванки, гри з хованням та вгадуванням.

Для запобігання плоскостопості корисні спеціальні фізичні вправи для стоп. Вони розвивають зв’язковий апарат стопи. Також корисний масаж. При цьому не треба бігти до масажиста. Для цієї мети можна використовувати звичайні роликові доріжки, «м’ячики-їжачки», роликові палиці, килимки з гумовими шипами, коробки з квасолею або керамзитом і т.д.

Бажаємо здоров’я Вам і Вашим діткам!